Типи даних в Python

Тип даних визначає, що може зберігатися всередині змінної. Наприклад:

num = 24

num = 24

Тут 24 (ціле число) присвоюється змінній num. Таким чином, тип даних num належить до класу int.

Зміст:

Типи даних в Python
Числові типи даних в Python
Список (list) в Python
Кортеж (tuple) в Python
Рядок (str) в Python
Множина (set) в Python
Словник (dict) в Python

Типи даних в Python

Тип даних	Клас	Опис
Числа	int, float, complex	Містить числові значення.
Рядки	str	Містить послідовність символів.
Списки	list, tuple, range	Містить послідовність елементів.
Словники	dict	Містить дані у вигляді пари ключ-значення.
Логічний	bool	Містить True або False.
Множина	set, frozeenset	Містить послідовність унікальних елементів.

Оскільки в Python все є об’єктом, типи даних насправді є класами, а змінні — екземплярами (об’єктами) цих класів.

Числові типи даних в Python

Числовий тип даних використовується для зберігання числових значень. Цілі числа, числа типу з плаваючою крапкою та складені числа потрапляють у категорію чисел у Python і визначаються як int, float та complex.

int — містить цілі числа зі знаком необмеженої довжини.

float — містить числа з плаваючою десятковою крапкою з точністю до 15 знаків після крапки.

complex — містить складені числа.

Ми можемо використовувати функцію type(), щоб дізнатися, до якого класу належить змінна чи значення. Наприклад:

num1 = 6
print(num1, 'is of type', type(num1))

num2 = 3.0
print(num2, 'is of type', type(num2))

num3 = 2+4j
print(num3, 'is of type', type(num3))

num1 = 6

print(num1, 'is of type', type(num1))

num2 = 3.0

print(num2, 'is of type', type(num2))

num3 = 2+4j

print(num3, 'is of type', type(num3))

Результат:

6 is of type <class 'int'> 3.0 is of type <class 'float'> (2+4j) is of type <class 'complex'>

Тут ми створили три змінні з іменами num1, num2 та num3 зі значеннями 6, 3.0 та 2+4j відповідно. Ми також використали функцію type() для визначення типів даних вказаних змінних.

Список (list) в Python

Список — це впорядкована послідовність однакових чи різних типів елементів, розділених комами та поміщених у квадратні дужки [ ]. Наприклад:

languages = ["Swift", "Java", "Python"]

1	languages = ["Swift", "Java", "Python"]

Тут ми створили список languages з 3 рядковими значеннями всередині нього.

Для доступу до елементів списку використовується індекс (він же “порядковий номер”). Наприклад:

languages = ["Docker", "Java", "Python"]

# Отримуємо доступ до елемента з індексом 0
print(languages[0]) # виведе Docker

# Отримуємо доступ до елемента з індексом 2
print(languages[2]) # виведе Python

languages = ["Docker", "Java", "Python"]

# Отримуємо доступ до елемента з індексом 0

print(languages[0]) # виведе Docker

# Отримуємо доступ до елемента з індексом 2

print(languages[2]) # виведе Python

Тут ми використовували значення індексу для доступу до елементів зі списку languages.

languages[0] — доступ до першого елементу списку, тобто "Docker".

languages[2] — доступ до третього елементу списку, тобто "Python".

Кортеж (tuple) в Python

Кортеж — це впорядкована послідовність елементів, аналогічна до списку. Єдина відмінність полягає в тому, що кортежі незмінні. Створені кортежі уже не можуть змінюватися.

У Python круглі дужки ( ) використовуються для зберігання елементів кортежу. Наприклад:

product = ('Sony', 599.99)

1	product = ('Sony', 599.99)

Тут product — це кортеж з рядковим значенням Sony та числом типу з плаваючою крапкою 599.99.

Подібно до списків, для доступу до елементів кортежу в Python використовується номер індексу (0, 1, 2…). Наприклад:

# Створюємо кортеж
product = ('Sony', 'PlayStation', 599.99)

# Отримуємо доступ до елемента з індексом 0
print(product[0]) # виведе Sony

# Отримуємо доступ до елемента з індексом 1
print(product[1]) # виведе PlayStation

# Створюємо кортеж

product = ('Sony', 'PlayStation', 599.99)

# Отримуємо доступ до елемента з індексом 0

print(product[0]) # виведе Sony

# Отримуємо доступ до елемента з індексом 1

print(product[1]) # виведе PlayStation

Рядок (str) в Python

Рядок — це послідовність символів, поміщена в одинарні чи подвійні лапки. Наприклад:

name = 'Python'
print(name)  

message = 'Python for beginners'
print(message)

name = 'Python'

print(name)

message = 'Python for beginners'

print(message)

Результат:

Python Python for beginners

Тут ми створили змінні рядкового типу даних: name та message зі значеннями 'Python' та 'Python for beginners' відповідно.

Множина (set) в Python

Множина (набір) — це невпорядкована послідовність унікальних елементів. Послідовність містить значення, розділені комами всередині фігурних дужок { }. Наприклад:

# Створюємо множину student_id
student_id = {112, 114, 116, 118, 115}

# Виводимо елементи множини student_id
print(student_id)

# Виводимо тип даних множини student_id
print(type(student_id))

# Створюємо множину student_id

student_id = {112, 114, 116, 118, 115}

# Виводимо елементи множини student_id

print(student_id)

# Виводимо тип даних множини student_id

print(type(student_id))

Результат:

{112, 114, 115, 116, 118} <class 'set'>

Тут ми створили послідовність з ім’ям student_id з 5 цілочисленними значеннями.

Оскільки послідовності є невпорядкованими, їх індексація немає сенсу. Отже, оператор доступу за індексом [] не працює.

Словник (dict) в Python

Словник — це впорядкований набір елементів. Він зберігає елементи в парах ключ-значення. Ключі — це унікальні ідентифікатори, пов’язані зі значеннями. Наприклад:

# Створюємо словник capital_city
capital_city = {'Ukraine': 'Kyiv', 'Spain': 'Madrid', 'Japan': 'Tokio'}

print(capital_city)

# Створюємо словник capital_city

capital_city = {'Ukraine': 'Kyiv', 'Spain': 'Madrid', 'Japan': 'Tokio'}

print(capital_city)

Результат:

{'Ukraine': 'Kyiv', 'Spain': 'Madrid', 'Japan': 'Tokio'}

Тут ми створили словник capital_city, у якому:

ключі: 'Ukraine', 'Spain', 'Japan'.

значення: 'Kyiv', 'Madrid', 'Tokio'.

Ключі використовуються для доступу до значень. Навпаки не працює. Наприклад:

# Створюємо словник capital_city
capital_city = {'Ukraine': 'Kyiv', 'Spain': 'Madrid', 'Japan': 'Tokio'}

print(capital_city['Ukraine'])  # виведе Kyiv

print(capital_city['Kyiv'])  # викличе помилку

# Створюємо словник capital_city

capital_city = {'Ukraine': 'Kyiv', 'Spain': 'Madrid', 'Japan': 'Tokio'}

print(capital_city['Ukraine']) # виведе Kyiv

print(capital_city['Kyiv']) # викличе помилку

Тут ми використовуємо ключі зі словника capital_city для доступу до значень.

Оскільки 'Ukraine' є ключем, то capital_city['Ukraine'] відкриває нам доступ до відповідного значення, тобто 'Kyiv'.

Однак 'Kyiv' є значенням для ключа 'Ukraine', тому capital_city['Kyiv'] викличе помилку.

Оцінити статтю:

(57 оцінок, середня: 4,84 з 5)

Завантаження...

Коментарів: 2

Віталій :

23 Вересня 2024 о 3:15 pm

А чи є різниця у використанні лапок з однією чи двома комами? Бо в різних прикладах цього уроку використовуються як одні, так і другі (інші)…

Відповіcти
1. Daryna :
  
  25 Лютого 2025 о 5:31 pm
  
  Доброго дня. У Пайтоні різниці немає. У інших мовах програмування подвійні лапки використовують для позначення рядків, а одинарні для позначення одного символу. А в Пайтоні це справа смаку.Але програмісти зазвичай користуються цією перевагою і використовують одинарні лапки
  
  Відповіcти

Типи даних в Python

Типи даних в Python

Числові типи даних в Python

Список (list) в Python

Кортеж (tuple) в Python

Рядок (str) в Python

Множина (set) в Python

Словник (dict) в Python

Коментарів: 2

Залишити відповідь Скасувати коментар