Функція complex() повертає комплексне число, вказуючи дійсну та уявну частини.
Синтаксис функції complex()
|
1 |
complex([real[, imag]]) |
Параметри функції complex()
Функція complex() приймає два параметри:
real — дійсна частина. Якщо параметр real пропущено, то значенням за замовчуванням є 0.
imag — уявна частина. Якщо параметр imag пропущено, то значенням за замовчуванням є 0.
Якщо перший параметр, який передається в функцію, є рядком, то його буде інтерпретовано як комплексне число. В такому випадку другий параметр передавати не потрібно.
Значення, яке повертає функція complex()
Як випливає з назви, функція complex() повертає комплексне число. Якщо рядок, переданий у функцію, є недопустимим комплексним числом, виникне помилка ValueError.
Примітка: Рядок, який передається в функцію complex(), повинен мати формат real + imagj або real + imagJ.
Приклад №1: Як створити комплексне число в Python?
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
z = complex(2, -3) print(z) z = complex(1) print(z) z = complex() print(z) z = complex('5-9j') print(z) |
Результат:
(2-3j)
(1+0j)
0j
(5-9j)
Приклад №2: Створення комплексного числа без використання функції complex()
Комплексне число можна створити без використання функції complex(). Для цього потрібно вказати 'j' або 'J' після числа.
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
a = 2+3j print('a =',a) print('Type of a is',type(a)) b = -2j print('b =',b) print('Type of b is',type(a)) c = 0j print('c =',c) print('Type of c is',type(c)) |
Результат:
a = (2+3j)
Type of a is <class complex>
b = (-0-2j)
Type of b is <class complex>
c = 0j
Type of c is <class complex>
