Функція globals() повертає словник з усіма глобальними змінними та символами для поточної програми.

Наприклад:

Результат:

{'In': ['', 'globals()'],
'Out': {},
'_': '',
'__': '',
'___': '',
'__builtin__': <module 'builtins' (built-in)>,
'__builtins__': <module 'builtins' (built-in)>,
'__name__': '__main__',
'_dh': ['/home/repl'],
'_i': '',
'_i1': 'globals()',
'_ih': ['', 'globals()'],
'_ii': '',
'_iii': '',
'_oh': {},
'_sh': <module 'IPython.core.shadowns' from '/usr/local/lib/python3.5/dist-packages/IPython/core/shadowns.py'>,
'exit': <IPython.core.autocall.ExitAutocall at 0x7fbc60ca6c50>,
'get_ipython': <bound method InteractiveShell.get_ipython of <IPython.core.interactiveshell.InteractiveShell object at 0x7fbc6478ee48>>,
'quit': <IPython.core.autocall.ExitAutocall at 0x7fbc60ca6c50>}

Синтаксис функції globals()

Параметри функції globals()

Функція globals() не приймає жодних параметрів.

Значення, яке повертає функція globals()

Функція globals() повертає словник поточної глобальної таблиці символів.

Приклад №1: Функція globals() в Python

Результат:

The age is: 25

В цьому випадку ми змінили значення змінної age на 25 за допомогою функції globals() із ключем словника ['age'].

Компілятор Python підтримує таблицю символів, яка містить необхідну інформацію про написану програму. У Python існує два типи таблиць символів — локальна та глобальна.

Глобальна таблиця символів зберігає всю інформацію, що стосується глобальної області видимості програми (всередині всієї програми). Ми можемо отримати доступ до цієї таблиці символів за допомогою функції globals().

Зазвичай програмісти Python використовують функцію globals() для зміни будь-яких глобальних змінних в коді.

Оцінити статтю:

(1 оцінок, середня: 5,00 з 5)

Завантаження...