Функція print() в Python

Функція print() виводить вказаний об’єкт на стандартний пристрій виводу (екран) або у файл текстового потоку. Наприклад:

message = 'Python is fun'

# Виводимо рядкове повідомлення
print(message)

message = 'Python is fun'

# Виводимо рядкове повідомлення

print(message)

Результат:

Python is fun

Синтаксис функції print()

print(*objects, sep=' ', end='\n', file=sys.stdout, flush=False)

1	print(*objects, sep=' ', end='\n', file=sys.stdout, flush=False)

Параметри функції print()

Функція print() приймає 5 параметрів:

*objects — об’єкт для виводу. * вказує, що об’єктів може бути декілька;

sep (не обов’язково) — вказує, як розділяти об’єкти, якщо їх декілька. За замовчуванням використовується ' ';

end (не обов’язково) — вказує, що виводити в кінці. За замовчуванням використовується '\n';

file (не обов’язково) — об’єкт із методом запису. За замовчуванням використовується sys.stdout;

flush (не обов’язково) — логічне значення, яке вказує, скидається вивід (True) чи буферизується (False). За замовчуванням використовується False.

Примітка: sep, end, file та flush є ключовими словами та параметрами. Якщо ми хочемо використати параметр sep, то пишемо:

print(*objects, sep = 'separator')

1	print(*objects, sep = 'separator')

а не

print(*objects, 'separator')

1	print(*objects, 'separator')

Значення, яке повертає функція print()

Функція print() не повертає жодного значення (повертає None).

Приклад №1: Як працює функція print() в Python?

print("Python is fun.")

a = 5
# Передано два об'єкти
print("a =", a)

b = a
# Передано три об'єкти
print('a =', a, '= b')

print("Python is fun.")

a = 5

# Передано два об'єкти

print("a =", a)

b = a

# Передано три об'єкти

print('a =', a, '= b')

Результат:

Python is fun.
a = 5
a = 5 = b

Тут у функцію print() передається лише параметр *objects (у всіх трьох стейтментах виводу).

Відповідно:

параметр sep використовує ' '. Зверніть увагу на пробіл між двома об’єктами у виводі;

параметр end використовує '\n' (символ нового рядка). Зверніть увагу, що кожен стейтмент відображає вивід на новому рядку;

параметр file використовує sys.stdout. Результат виводиться на екран;

параметр flush використовує False. Потік не скидається примусово.

Приклад №2: Функція print() з параметрами sep та end

a = 5
print("a =", a, sep='00000', end='\n\n\n')
print("a =", a, sep='0', end='')

a = 5

print("a =", a, sep='00000', end='\n\n\n')

print("a =", a, sep='0', end='')

Результат:

a =000005

a =05

У цій програмі ми вказали параметри sep та end.

Приклад №3: Функція print() з параметром file

В Python ми можемо записати *objects у файл, вказавши параметр file:

sourceFile = open('python.txt', 'w')
print('Pretty cool, huh!', file = sourceFile)
sourceFile.close()

sourceFile = open('python.txt', 'w')

print('Pretty cool, huh!', file = sourceFile)

sourceFile.close()

Ця програма намагається відкрити файл python.txt у режимі запису. Якщо такого файлу не існує, створюється файл python.txt і відкривається в режимі запису.

Тут ми передали файловий об’єкт sourceFile в параметр file. Рядковий об’єкт 'Pretty cool, huh' записується у файл python.txt (рекомендується перевірити його у своїй системі). А потім файл закривається за допомогою методу close().

Оцінити статтю: