Урок №120. Введення в ООП

  Юрій  | 

  Оновл. 1 Вер 2021  | 

 276

На уроці №13 ми визначили об’єкт в мові C++ як частину пам’яті, яка використовується для зберігання значень. Об’єкт з ім’ям називається змінною.

У традиційному програмуванні (чим ми досі займалися), програма — це набір інструкцій для комп’ютера, які визначають дані (через об’єкти), а потім працюють з цими даними (через оператори і функції). Об’єкти і функції, які працюють з цими даними, є окремими одиницями, які об’єднуються для отримання програмістом бажаного результату. Через те, що вони є окремими одиницями, традиційне програмування часто не дозволяє використовувати інтуїтивне представлення реальності. Це є справою програміста — керувати і з’єднувати властивості (змінні) з поведінкою (функціями) відповідним чином, що призводить до створення наступного коду:

Так що ж тоді є об’єктно-орієнтованим програмуванням? Для кращого розуміння скористаємося аналогією. Озирніться навколо, всюди знаходяться об’єкти: книги, будівлі, їжа і навіть ви самі. Об’єкти мають два основних компоненти:

   властивості (наприклад, вага, колір, розмір, міцність, форма тощо);

   поведінка, яку вони можуть проявляти (наприклад, відкривати що-небудь, робити що-небудь і т.д.).

Властивості і поведінка є нероздільними.

Об’єктно-орієнтоване програмування (скор. “ООП”) надає можливість створювати об’єкти, які об’єднують властивості і поведінку в самостійний союз, який потім можна повторно використовувати. Це призводить до створення наступного коду:

Так не тільки читабельніше, але і зрозуміліше, ким є об’єкт (you — ви) і яка поведінка викликається (driveTo — поїздка). Замість того, щоб зосередитися на написанні функцій, ми концентруємося на визначенні об’єктів, які мають чіткий набір поведінок. Ось чому ця парадигма називається «об’єктно-орієнтованою».

Це дозволяє створювати програми модульним способом, що спрощує не тільки написання і розуміння коду, але і забезпечує більш високий рівень можливості повторного використання цього коду. Об’єкти також забезпечують інтуїтивніший спосіб роботи з даними, дозволяючи програмісту визначити, як він буде взаємодіяти з об’єктами, і як ці об’єкти будуть взаємодіяти з іншими об’єктами.

Зверніть увагу, ООП не замінює традиційні методи програмування. ООП — це додатковий інструмент для управління складністю.

Об’єктно-орієнтоване програмування також надає декілька інших корисних концепцій, таких як спадкування, інкапсуляція, абстракція і поліморфізм. Ми розглянемо кожну з цих концепцій на відповідних уроках. Буде багато нового матеріалу, але як тільки ви розберетеся з ООП, вам вже не захочеться повертатися до традиційного програмування.

Зверніть увагу, термін «об’єкт» перевантажений, він має кілька значень, що може викликати певну плутанину. У традиційному програмуванні, «об’єкт» — це частина пам’яті для зберігання значень. В об’єктно-орієнтованому програмуванні, «об’єкт» — це той самий об’єкт, що і в традиційному програмуванні, але який поєднує в собі як властивості, так і способи поведінки. З цього моменту і надалі ми будемо використовувати термін «об’єкт» в об’єктно-орієнтованому сенсі цього слова.

Оцінити статтю:

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (8 оцінок, середня: 4,88 з 5)
Loading...

Залишити відповідь

Ваш E-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля відмічені *