Функція — це блок коду, який виконує певне завдання. В Python є два типи функції: вбудовані та користувацькі. Параметр — це значення, яке приймає функція. Аргумент — це значення, яке передається у функцію під час її виклику у програмі. Оператор return використовується для повернення значення функції.
Що таке функція?
Функція — це блок коду, який виконує певну задачу.
Припустимо, нам потрібно написати програму, яка намалює коло, а потім зафарбує його. Ви можете створити дві функції для вирішення цієї задачі:
функція створення кола;
функція для зафарбування кола.
Поділ складного завдання на дрібніші частини робить нашу програму простою для розуміння та повторного використання.
Типи функцій в Python
Є два типи функцій:
Функції зі Стандартної бібліотеки Python — це вбудовані функції, доступні для використання.
Функції користувача — ми можемо створювати власні функції на основі наших вимог.
Оголошення функції в Python
Синтаксис оголошення функції:
|
1 2 3 4 |
def ім'я_функції(параметри): # тіло функції return |
Розглянемо детально:
def — ключове слово, яке використовується для оголошення функції;
ім'я_функції — будь-яке ім’я, дане функції;
параметри — значення, які приймає функція;
return (необов’язково) — повертає значення з функції.
Розглянемо приклад:
|
1 2 |
def greet(): print('Hello, World!') |
Тут ми створили функцію під назвою greet(). Вона виводить текст Hello, World! на екран. Ця функція не має параметрів і не повертає ніяких значень.
Виклик функції в Python
Виклик функції greet(), яку ми створили вище, виконується в наступний спосіб:
|
1 2 |
# Викликаємо функцію greet() |
Розглянемо ще один приклад використання функції в Python:
|
1 2 3 4 5 6 7 |
def greet(): print('Hello World!') # Викликаємо функцію greet() print('Outside function') |
Результат:
Параметри та аргументи функції в Python
Функція може мати параметри. Параметр — це значення, яке приймає функція. Наприклад:
|
1 2 3 4 5 6 7 8 |
# Функція з двома параметрами def add_numbers(num1, num2): sum = num1 + num2 print('Sum: ',sum) # Функція без параметрів def add_numbers(): # код |
Якщо ми створюємо функцію з параметрами, нам потрібно надсилати відповідні значення (аргументи) під час виклику функції в програмі. Наприклад:
|
1 2 3 4 5 |
# Викликаємо функцію, вказавши 2 аргументи add_numbers(5, 4) # Викликаємо функцію без надання аргументів add_numbers() |
Тут add_numbers(5, 4) вказує, що параметри num1 та num2 отримають аргументи 5 та 4 відповідно.
Розглянемо ще один приклад:
|
1 2 3 4 5 6 7 |
# Визначення функції з двома параметрами def add_numbers(num1, num2): sum = num1 + num2 print("Sum: ",sum) # Виклик функції з вказанням двох аргументів add_numbers(5, 4) |
Результат:
Sum: 9
Ми також можемо викликати функцію з вказанням параметрів у коді:
|
1 |
add_numbers(num1 = 5, num2 = 4) |
В Python це називається іменованим аргументом. Вищенаведений рядок коду рівнозначний наступному рядку коду:
|
1 |
add_numbers(5, 4) |
Оператор return в Python
Функція Python може повертати чи не повертати значення. Якщо потрібно, щоб функція повертала якесь значення, слід використовувати оператор return. Наприклад:
|
1 2 3 |
def add_numbers(): ... return sum |
Тут ми повертаємо змінну sum назад у викликаючий об’єкт (caller).
Примітка: Оператор return також позначає завершення виконання функції.
Розглянемо приклад використання оператора return на практиці:
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
# Визначення функції def find_square(num): result = num * num return result # Виклик функції square = find_square(3) print('Square:',square) |
Результат:
Square: 9
Тут ми створили функцію під назвою find_square(). Функція приймає число (num) та повертає квадрат цього числа.
Розглянемо ще один приклад:
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
# Функція додавання двох чисел def add_numbers(num1, num2): sum = num1 + num2 return sum # Викликаємо функцію, вказавши 2 аргументи result = add_numbers(5, 4) print('Sum: ', result) |
Результат:
Функції зі Стандартної бібліотеки Python
В Python функції зі Стандартної бібліотеки — це вбудовані функції, які можна використовувати напряму в коді. Наприклад:
print() — виводить текст на екран;
sqrt() — повертає квадратний корінь числа;
pow() — виконує операцію піднесення числа до степеня.
Ці бібліотечні функції визначено всередині модуля, тому для їх використання необхідно підключити модуль до програми. Наприклад, функція sqrt() визначена всередині модуля math.
Розглянемо приклад використання бібліотечної функції в Python:
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
import math # Функція sqrt() обчислює квадратний корінь числа square_root = math.sqrt(4) print("Square Root of 4 is",square_root) # Функція pow() виконує піднесення числа до степеня power = pow(2, 3) print("2 to the power 3 is",power) |
Результат:
Square Root of 4 is 2.0
2 to the power 3 is 8
Тут ми використали:
math.sqrt(4) — для обчислення квадратного кореня з 4;
pow(2, 3) — для піднесення числа 2 до степеня 3, тобто 2³.
Зверніть увагу на наступний рядок коду:
|
1 |
import math |
Оскільки функцію sqrt() визначено всередині модуля math, нам необхідно підключити його до нашої програми.
Переваги використання функцій
Перевага №1: Повторне використання коду. Ми можемо використати ту саму функцію декілька разів у нашій програмі, що робить наш код багаторазовим. Наприклад:
|
1 2 3 4 5 6 7 8 |
# Визначення функції def get_square(num): return num * num for i in [1,2,3]: # Виклик функції result = get_square(i) print('Square of',i, '=',result) |
Результат:
Square of 1 = 1
Square of 2 = 4
Square of 3 = 9
Тут ми створили функцію під назвою get_square() для обчислення квадрата числа. Потім написали цикл for для обчислення квадрата чисел від 1 до 3. Одна й та сама функція обчислення квадрата числа використовується декілька разів у циклі.
Перевага №2: Читабельність коду. Функції допомагають розбивати код на менші частини, щоб зробити програму читабельною та легкою для розуміння.
Оцінити статтю:
(51 оцінок, середня: 4,78 з 5)
Завантаження...