Все буде Україна!

KDE vs GNOME vs Xfce vs LXDE. Яке оточення робочого столу вибрати в Linux?

  Юрій  | 

  Оновл. 3 Тра 2022  | 

 101

Оточення робочого столу — це реалізація абстракції реального робочого столу з нашого життя, що полегшує роботу з комп’ютером за допомогою певного специфічного набору інструментів, а саме:

   значків;

   вікон;

   папок;

   шпалер для робочого столу;

   панелей;

   меню;

   віджетів;

   віконного менеджера;

   файлового менеджера;

   дисплейного менеджера.

І всі ці компоненти об’єднуються у відповідність певному інтерфейсу користувача. Дизайн визначає те, наскільки вдалим буде ваш досвід використання цих компонентів.

Чому взагалі потрібно вибирати оточення робочого столу?

Тип оточення робочого столу найчастіше є вирішальним аргументом при виборі дистрибутиву Linux, оскільки саме це визначає зовнішній вигляд системи, досвід від її використання і можливий діапазон опцій і налаштувань з боку користувача. Вибір оточення робочого столу можна порівняти з вибором інтер’єру нового автомобіля. Інтерфейс панелі приладів автомобіля та розташування елементів керування всередині салону можуть сильно відрізнятися залежно від марки та моделі авто.

А як ми знаємо, водії автомобілів часто вибирають конкретний транспортний засіб, ґрунтуючись на його зовнішньому вигляді. Якщо покупцю автомобіля не подобається внутрішнє начиння салону і досвід експлуатації авто, він зробить інший вибір. Технічні характеристики автомобіля при цьому можуть бути менш значущі, ніж те, як водій почувається за кермом. Так само і з дистрибутивами Linux: всі плюси обраного вами дистрибутива відійдуть на другий (а то й третій) план тільки через той факт, що вам буде не комфортно з ними працювати через незручне оточення робочого столу.

Як вибрати оточення робочого столу?

Сьогодні існує безліч Linux-дистрибутивів. Кожен дистрибутив має на вибір один чи кілька оточень робочого столу. Наприклад, дистрибутив Linux Mint доступний з такими варіантами оточень робочого столу, як Cinnamon, MATE або Xfce. Неможливо виділити один єдиний універсальний дистрибутив, який однаково добре підходив би на всі випадки життя і для всіх користувачів, адже кожен дистрибутив має як свої переваги, так і недоліки. Аналогічно і з оточеннями робочих столів.

Завдяки тому, що Linux — це дуже гнучка система, ми можемо просто встановити інший варіант (на відміну від заданого за замовчуванням) оточення робочого столу у вибраному нами дистрибутиві Linux. Можна навіть мати кілька оточень робочого столу та перемикатися на потрібний при вході до системи.

Який же робочий стіл Linux найкраще підходить саме для вас? Перш за все, це залежить від ваших потреб, переваг та наявного “заліза”.

Короткий огляд оточень робочого столу в Linux

Вам потрібен робочий стіл, як в Windows 10 чи macOS? Деякі з оточень робочого столу в Linux мають панель завдань у стилі Windows у нижній частині екрана та всім знайому кнопку «Пуск». Або ж ви можете отримати док-панель, як в macOS.

Функціональні можливості, а також кількість налаштувань зовнішнього вигляду та параметрів керування робочим столом варіюються залежно від типу використовуваного оточення робочого столу. Нижче я склав список найвідоміших оточень робочого столу в Linux. Майте на увазі, що не кожен дистрибутив Linux пропонує підтримку всіх перерахованих оточень робочого столу. Деякі дистрибутиви за замовчуванням мають на вибір лише один або два варіанти заміни. Інші дистрибутиви взагалі можуть поставлятися лише з одним оточенням робочого столу.

GNOME

GNOME — це один із найстаріших та найперших дизайнів робочого столу в Linux. З часом його зовнішній вигляд еволюціонував від класичного стилю а-ля Windows XP (у варіації GNOME 2, яка в даний момент вже не підтримується) до сучаснішого інтерфейсу зі спливаючими панелями по краях екрану (варіація GNOME 3). Оболонка GNOME є основою кількох інших оточень робочого столу, наприклад, Cinnamon або MATE.

GNOME 2.30

GNOME 3.32

MATE

MATE — це варіація/відгалуження (форк) від GNOME 2, і тому дуже нагадує його класичний інтерфейс. MATE вважається не дуже вимогливим середовищем робочого столу, яке добре підходить для комп’ютерів зі “слабким залізом”.

MATE

KDE

KDE (K Desktop Environment) — це один з найпотужніших оточень робочого столу в Linux, який має спеціальні візуальні ефекти та безліч інших зручних функцій. Для початківців KDE часто виглядає трохи заплутаним, але різні способи прикрасити зовнішній вигляд (в KDE Plasma 5) і кількість різноманітних опцій налаштувань роблять його одним з найкрутіших і найкрасивіших оточень робочого столу.

KDE Plasma 5

Cinnamon

Cinnamon — це оточення робочого столу, розроблене співтовариством дистрибутива Linux Mint як альтернатива GNOME 3. На сьогоднішній день Cinnamon є одним з найпопулярніших і (відносно) простих у використанні оточень робочого столу.

Cinnamon

Xfce

Донедавна про Xfce можна було сміливо сказати, що це “легке” оточення робочого столу, що ідеально підходить як для нових, так і для старих комп’ютерів (в плані обладнання), забезпечуючи функціональний інтерфейс без зайвих анімацій та інших спецефектів. Але останнім часом апетити Xfce до споживання ресурсів комп’ютера настільки зросли, що місцями воно стало навіть більш ненажерливішим, ніж KDE (хто б міг подумати).

Xfce

LXLE

LXLE — це швидкий, легкий робочий стіл з додатковою функціональністю. Він споживає менше системних ресурсів, ніж Xfce, що робить його кращим вибором для використання разом зі “слабким залізом”.

LXLE

LXDE

LXDE (скор. «Lightweight X11 Desktop Environment») — має зручний зовнішній вигляд і безліч системних налаштувань для конфігурації відповідно до ваших уподобань. Зовнішній вигляд дуже схожий на Xfce.

LXDE

LXQT

LXQT — свого роду переосмислення LXDE, версія з покращеною продуктивністю, яка поєднує в собі середовище LXDE та робочий стіл Razor-qt. Легкий, модульний, швидкий та зручний у використанні.

LXQT

Pantheon

Pantheon — першочергово замислювався як стандартне оточення робочого столу для дистрибутива Elementary OS. Від інших середовищ Pantheon відрізняється сучасним зовнішнім виглядом, що поєднує в собі графічні елементи Android та macOS, та спрощеним підходом до управління робочим столом.

Pantheon

Budgie

Budgie — робочий стіл, розроблений з урахуванням потреб сучасного користувача, який фокусується на простоті та елегантності. Маючи простий та мінімалістичний зовнішній вигляд, може бути налаштований так, щоб імітувати зовнішній вигляд робочого столу GNOME 2. Дуже простий у використанні.

Budgie

Порівняння оточень робочого столу в Linux

Ми будемо порівнювати чотири найпопулярніші оточення робочого столу: GNOME, KDE, Xfce та LXDE. Всі вони пропонують відмінні графічні інтерфейси (GUI), які можна поставити в один рівень з аналогічними робочими столами в Windows і macOS.

Якщо ви запитаєте різних людей, який із цих чотирьох варіантів найкращий, то, швидше за все, отримаєте різні відповіді. Значною мірою це питання смаку. До того ж, при прийнятті рішення важливі і можливості вашого комп’ютерного обладнання. Наприклад, користувачам зі слабким обладнанням краще дивитися у бік Xfce або LXDE, у той час як користувачі з новим обладнанням можуть отримати велику різноманітність графічних ефектів робочого столу, вибравши GNOME або KDE. Моя рекомендація полягає у тому, щоб спробувати всі чотири середовища та вирішити для себе, яке з них найкраще підходить саме вам. GNOME, KDE, Xfce і LXDE — всі вони чудові, і в тій чи іншій мірі кожне з них може бути налаштоване під ваші потреби.

GNOME 3

GNOME 3 — це радикальна зміна “класичної” GNOME 2.x. У GNOME 3 є тільки одна панель, розташована у верхній частині робочого столу, і немає традиційного меню.

Щоб отримати доступ до програм, потрібно натиснути на "Обзор" у лівій верхній частині екрану, в результаті чого зліва з’явиться панель-лаунчер. На ньому є іконка у вигляді точок — "Приложения", яка надає доступ до всіх встановлених програм. Там же знаходиться і вікно пошуку, за допомогою якого можна швидко знайти потрібну програму, ввівши її назву. Крім того, при натисканні на кнопку "Обзор" у правій частині робочого столу з’являється перемикач.

Ще одна зміна стосується кнопок на вікнах. У GNOME 2.x і практично в будь-якому іншому середовищі робочого столу є принаймні три кнопки у верхній частині кожного вікна: закрити вікно, згорнути вікно та розгорнути вікно на весь екран. Однак у GNOME 3 є тільки одна кнопка, яка використовується для закриття вікна, і потрібен деякий час, щоб звикнути до цього.

В цілому, GNOME 3 — це дуже простий, чистий і візуально приємний робочий стіл, але також досить громіздкий.

KDE (KDE Plasma 5)

KDE на вигляд дуже схожа на робочі столи Windows, і користувачі останнього, швидше за все, будуть почуватися дуже комфортно при використанні даного середовища. Як і у Windows, відкрити меню KDE можна натиснувши на відповідну кнопку на панелі в нижньому лівому кутку. За замовчуванням KDE має одну панель у нижній частині екрану. Однак це може бути змінено користувачем. Середовище KDE також вважається одним з найбільш ресурсозатратних (правда варто відзначити, що останнім часом Xfce намагається відібрати у KDE даний титул). З іншого боку, KDE вимагає менше оперативної пам’яті, ніж GNOME 3.

Як і GNOME, KDE містить велику кількість програм, багато з яких починаються з літери “K”. Наприклад, Konqueror — це веб-браузер, який використовується за замовчуванням:

Dolphin — це файловий менеджер за замовчуванням:

KMail — поштовий клієнт:

Крім того, як і програми GNOME, програми KDE можуть запускатися в різних середовищах робочого стола. Ви можете натиснути тут, щоб побачити список програм KDE.

openSUSE, Manjaro, Mageia, PCLinuxOS, Kubuntu (KDE-версія Ubuntu) та Debian — це лише деякі основні дистрибутиви Linux, що працюють з використанням KDE у своїх основних релізах. Враховуючи все вищесказане, KDE — це відмінне оточення робочого столу, яке безумовно заслуговує на вашу увагу.

Xfce

Xfce — менш ресурсоємне оточення робочого стола (ніж GNOME або KDE), яке є чудовим вибором, у тому числі й для “слабких” комп’ютерів. Суб’єктивно, Xfce забезпечує хороший баланс між функціональністю та споживанням системних ресурсів, зберігаючи при цьому досить-таки красивий зовнішній вигляд, який дуже нагадує інтерфейс macOS з док-панеллю, розташованою в нижній частині робочого столу. Користувачі можуть перетягнути свої улюблені програми на нижню панель аналогічно тому, як це можна зробити в macOS.

Xfce може вигладати і наступним чином (нагадуючи GNOME 2.x):

Так само, як GNOME 2.x і KDE, Xfce можна легко налаштувати так, щоб він більше нагадував Windows, або щось інше. Оточення робочого столу Xfce можна зустріти в таких дистрибутивах, як Xubuntu (версія Ubuntu з Xfce), Linux Mint та PCLinuxOS. Багато інших дистрибутивів Linux також мають можливість використання Xfce.

LXDE

З чотирьох основних оточень робочого столу в Linux, LXDE (Lightweight X11 Desktop Environment) є найменш ресурсоємним, що робить його чудовим вибором для “слабких” комп’ютерів. Це середовище також працюватиме дуже швидко і на новому обладнанні.

За своїм стандартним зовнішнім виглядом LXDE нагадує старіші версії Windows (наприклад, Windows 98 або 2000), з однією панеллю в нижній частині робочого стола та меню, розташованим у лівій частині цієї панелі. Але, як і GNOME 2.x, KDE та Xfce, дане середовище може бути налаштоване різними способами. Lubuntu (версія LXDE Ubuntu) і Peppermint OS — це популярні дистрибутиви, в яких LXDE використовується в якості оточення робочого столу за замовчуванням. Багато інших дистрибутивів Linux, таких як PCLinuxOS, також пропонують версії з LXDE.

Популярні віконні менеджери в Linux

GNOME, KDE, Xfce та LXDE — це повноцінні середовища робочого столу, кожне з яких поставляється зі своїми власними програмами та додатками, меню, значками, файловим та віконним менеджерами. Віконні менеджери, як випливає з назви, використовуються для управління відкриттям та закриттям програм у графічному віконному робочому столі. Віконні менеджери можуть використовуватися як компонент середовища робочого столу або працювати самостійно.

   GNOME використовує Mutter в якості віконного менеджера за замовчуванням.

   KDE використовує KWin в якості віконного менеджера за замовчуванням.

   Xfce використовує Xfwm в якості віконного менеджера за замовчуванням.

   LXDE використовує Openbox в якості віконного менеджера за замовчуванням.

Окрім вищезазначених, є ще такі віконні менеджери, як: Fluxbox, IceWM, JWM та Enlightenment.

Гнучкість оточень робочого столу

Однією із чудових особливостей Linux є те, що програми/додатки, створені для роботи в будь-якому з вищезгаданих оточень робочого столу, зазвичай працюють і в інших. Наприклад, термінал GNOME також може працювати в KDE, Xfce або LXDE, тоді як KTerm також працює в GNOME, Xfce та LXDE. Слід зазначити, що багато популярних дистрибутивів Linux пропонують свої версії відразу з декількома варіантами оточень робочого столу. Можна навіть встановити будь-яку комбінацію з GNOME, KDE, Xfce. Однак при установці кількох оточень робочого столу в Linux на одному комп’ютері важливо розуміти, що в кожному середовищі буде багато зайвих інструментів та програм (системні утиліти, ігри тощо).

Ще однією особливістю оточень робочого столу в Linux є їх гнучкість, яка дає користувачам чудові можливості налаштування оточення робочого столу так, щоб він виглядав абсолютно унікальним, або імітував зовнішній вигляд інших операційних систем, таких як Windows або macOS.

Оцінити статтю:

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (3 оцінок, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Залишити відповідь

Ваш E-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля відмічені *