Як запускати Windows-програми в Linux?

Рано чи пізно більшість користувачів Linux стикаються з тим, що потрібно запустити певну програму з Windows. Сьогодні ми розглянемо основні способи запуску Windows-програм у Linux-системах.

Зміст:

Способи завантаження Windows-програм у Linux
Що ж вибрати?

Wine

Wine (акронім від “Wine Is Not an Emulator”) — це проект із розробки вільної реалізації Windows API, завдяки чому у користувачів Linux з’являється можливість запускати Windows-програми прямо в своїй системі. Замість імітації внутрішньої логіки Windows подібно до того, як це роблять віртуальні машини або емулятори, Wine “на льоту” перетворює виклики Windows API на виклики відповідних POSIX-функцій, обминаючи тим самим можливі проблеми недостатньої продуктивності програм, характерні для випадків використання емуляторів, і дозволяє повністю інтегрувати Windows-додатки в Linux-системах.

Все, що вам необхідно зробити, це встановити Wine з репозиторіїв свого Linux-дистрибутива, потім скачати потрібний Windows-додаток і запустити його подвійним клацанням миші по .exe-файлу.

Також багато користувачів Linux використовують Wine у тому числі і для запуску ігор, наприклад: BioShock, World of Warcraft, Starcraft, Fallout 3, The Elder Scrolls V: Skyrim та багатьох інших. Щоб отримати уявлення про те, як працюватиме той чи інший Windows-додаток у Linux, відвідайте сайт бази даних додатків Wine.

Примітка: Не зайвим буде згадати, що є комерційна версія Wine від компанії CodeWeavers, відома як Crossover.

Віртуальні машини

Віртуальні машини — це дуже зручний спосіб запуску програмного забезпечення Windows на вашім системі Linux. У міру того, як комп’ютери ставали дедалі швидшими, віртуальні машини ставали порівняно “легшими” (по розміру).

Даний варіант включає установку операційної системи Windows всередині однієї з наступних віртуальних машин: VirtualBox, VMware або вбудованого в Linux рішення KVM (Kernel-based Virtual Machine). Сучасні рішення для віртуальних машин дозволяють запущеним у них програмам взаємодіяти з вашим оточенням так, ніби вони були безпосередньо на ньому встановлені:

Даний спосіб запуску Windows-додатків у Linux вважається надійнішим порівняно з Wine. Оскільки ви запускаєте їх на реальній системі Windows (всередині віртуальної машини), то значно зменшується ризик зіткнутися з помилками сумісності.

Оскільки копія Windows працюватиме разом з вашою Linux-системою, це потребуватиме додаткових апаратних витрат. Зокрема, вимогливі комп’ютерні ігри, яким необхідний доступ до відеокарти вашого комп’ютера, можуть мати проблеми — для них найкращим варіантом стане Wine. Але для додатків, що не потребують особливої продуктивності (наприклад, Microsoft Office або “легкі” ігри), віртуальні машини є відмінним рішенням.

Мультизавантаження

Мультизавантаження технічно не є способом запуску програмного забезпечення Windows у самому Linux, але часто багато користувачів Linux вибирають саме цей варіант роботи з Windows-програмами. Замість того, щоб запускати Windows-програми безпосередньо в Linux-системі, ви просто перезавантажуєте комп’ютер, вибираєте Windows для завантаження і повноцінно працюєте в даній ОС. Таким чином, на вашому комп’ютері одночасно встановлені дві системи (Windows та Linux), а завдяки використанню SSD-дисків процес завантаження вибраної системи ви зможете прискорити у рази, мінімізувавши час очікування.

Даний варіант ідеально підійде геймерам: ви просто перезавантажуєте комп’ютер і граєте в Windows-сумісні ігри. Оскільки задіяна звичайна Windows, що працює безпосередньо на вашому залізі, то вам не доведеться стикатися з будь-якими проблемами сумісності або падінням продуктивності.

Найкращий спосіб налаштувати Мультизавантаження — це спочатку встановити Windows (якщо на вашому комп’ютері вже є Windows, то цього буде достатньо), а потім встановити дистрибутив Linux. Після цього ви зможете вибирати потрібну операційну систему при кожному завантаженні комп’ютера.

Примітка: Варто сказати ще про такий механізм як WSL. Встановлюючи дистрибутив Linux з Windows 10 через WSL ви отримуєте лише командну оболонку обраного вами дистрибутива без будь-якого графічного інтерфейсу (тобто без оточення робочого стола та додатків із графічним інтерфейсом). Встановити додатково програми з графічним інтерфейсом ви зможете, але вже через інші програми.