Linux — це сімейство Unix-подібних операційних систем, що використовують ядро Linux, яке розробив програміст Лінус Торвальдс. Усі команди в Linux виконуються в терміналі.

Термінал — це програма, яка використовується для взаємодії з командною оболонкою. Термінал може застосовуватися для виконання всіх адміністративних завдань, що включають: встановлення пакетів, маніпулювання файлами та керування користувачами. Термінал Linux є інтерактивним.

Команда — це назва програми, яку користувач вводить у терміналі для виконання певного завдання. Команди можуть мати додаткові дані та параметри/опції. Команди в Linux/Unix чутливі до регістру. Виконання введеної команди здійснюється лише після натискання клавіші Enter.

У цій статті ми коротко розглянемо більшу частину команд, які є в дистрибутивах Linux та Unix.

A

   a2p — конвертує awk-скрипт у Perl-скрипт.

   ac — відображає статистику про час підключення користувачів (у годинах) на основі входів/виходів із системи.

   access — перевіряє, чи має програма, яка була викликана, доступ до зазначеного файлу.

   accton — використовується адміністратором для увімкнення/вимкнення ведення журналу дій користувачів (лог-файлу). Реєстрація активності користувачів зберігається у заданому текстовому файлі.

   aclocal — автоматичне створення файлів aclocal.m4 на основі вмісту файлів configure.in.

   acpi — відображення стану батареї та іншої інформації підсистеми ACPI (скор. від “Advanced Configuration and Power Interface”).

   acpi_available — перевіряє, чи доступна підсистема ACPI.

   acpid — забезпечує інтелектуальне керування живленням та використовується для сповіщення програм користувацького простору про події ACPI.

   addgroup — додає групу до системи.

   addr2line — конвертує адреси в імена файлів та номери рядків.

   adduser — додає нового користувача до системи.

   agetty — Linux-версія getty, яка є Unix-програмою, що працює на головному комп’ютері та керує фізичними або віртуальними терміналами для забезпечення багатокористувацького доступу.

   agrep — шукає у файлі записи, що містять рядки які точно або приблизно відповідають заданому шаблону.

   alias — створення або видалення псевдоніма для команди або серії команд.

   amixer — консольний мікшер звукової карти, що працює під керуванням ALSA (скор. від “Advanced Linux Sound Architecture” — набір драйверів та утиліт для підтримки звуку в Linux).

   aplay — консольний аудіоплеєр для звукових карт, що працюють під керуванням ALSA.

   aplaymidi — використовується для відтворення стандартних MIDI-файлів (скор. від “Musical Instrument Digital Interface”) шляхом надсилання вмісту MIDI-файлу на MIDI-порт ALSA.

   apropos — допомагає користувачеві знайти команду за ключовим словом, пов’язаним з командою. Показує короткий опис команд, у яких є шукане слово.

   apt — потужна консольна система керування пакетами, за допомогою якої відбувається встановлення, оновлення та видалення програмного забезпечення в операційних системах на основі Debian Linux.

   apt-get — консольна утиліта, яка допомагає в керуванні та обробці пакетів у Linux.

   aptitude — багатофункціональний менеджер пакетів у Linux, що є оболонкою для apt.

   ar — використовується для створення, зміни та вилучення файлів з архівів.

   arch — відображає інформацію про архітектуру комп’ютера.

   arp — керування системним ARP-кешем (скор. від “Address Resolution Protocol”). Також дозволяє створити його повний дамп.

   as — асемблер проєкта GNU; використовується компілятором GCC.

   aspell — використовується як засіб для перевірки орфографії в Linux.

   at — виконує команди у заданий час.

   atd — демон планувальника завдань, що запускає завдання, поставлені в чергу за допомогою команди at.

   atrm — видалення вказаних завдань, доданих через команду at. Щоб видалити вибране завдання, необхідно передати команді його номер.

   atq — відображає список відкладених завдань, запланованих користувачем.

   autoconf — створення конфігураційних скриптів для пакетів з вихідним кодом.

   autoheader — створення файлу шаблону операторів #define або будь-якого іншого заголовка шаблону.

   automake — автоматичне створення makefile-ів (файлів, що відповідають стандартам кодування GNU).

   autoreconf — створення вихідного коду, що автоматично збирається, для Unix-подібних систем.

   autoupdate — оновлення файлу configure.in у системі Linux до нової версії Autoconf.

   awk — скриптова мова, що використовується для керування даними та створення звітів.

B

   banner — відображення великими літерами рядка ASCII-символів у стандартний вивід.

   basename — видаляє інформацію про каталог та суфікси з імен файлів, тобто виводить ім’я файлу з видаленням усіх компонентів каталогу.

   bash — запуск командної оболонки bash (скор. від “Bourne Again Shell”). Цей шелл є стандартним інтерпретатором у більшості Linux-дистрибутивів.

   batch — використовується для зчитування команд зі стандартного термінала або вказаного файлу та їх виконання на дозволеному рівні навантаження системи, тобто, коли середнє навантаження падає нижче 1.5.

   bc — консольний калькулятор.

   bdiff — як і команда diff, застосовується для пошуку відмінностей, але у великих файлах.

   bg — використовується для переміщення на передній план завдання, що виконується у фоновому режимі.

   biff — система поштових повідомлень для Unix, яка сповіщає користувача у командному рядку про появу нових листів.

   bind — вбудована команда оболонки bash, яка використовується для встановлення прив’язок клавіш та змінних Readline.

   bison — генератор парсера, схожий на yacc.

   break — використовується для завершення виконання циклів for, while та until.

   builtin — виконує вбудовану команду оболонки. Використовується тоді, коли ви хочете замінити вбудовану команду оболонки деякою функцією, але при цьому вам потрібна функціональність вбудованої команди всередині самої функції.

   bye — аналог команди exit, використовується для завершення сесії або виходу з термінала.

   bzcmp — виклик утиліти cmp для стиснених файлів формату .bzip.

   bzdiff — порівняння стислих файлів формату .bzip2.

   bzgrep — пошук шаблону або виразу, але всередині стисненого файлу формату .bzip2.

   bzip2 — стиснення та розпакування файлів.

   bzless — схожа на команду bzmore, але має набагато більше функцій. bzless не потрібно читати весь вхідний файл перед запуском, тому з великим файлом вона запускається швидше, ніж текстові редактори (наприклад, vi).

   bzmore — це фільтр, який дозволяє переглядати як стислі (.bzip2), так і прості текстові файли.

C

   cal — перегляд календаря певного місяця або цілого року. За замовчуванням показує календар поточного місяця.

   calendar — служба нагадувань.

   cancel — зупинення виводу інформації про стан виконання завдання.

   case — альтернатива кільком операторам if/elif (коли використовується одна змінна).

   cat — зчитує дані з файлу та відображає їх вміст в якості вихідних даних.

   cc — використовується для компіляції коду мови Сі та створення виконуваних файлів.

   ccrypt — інструмент командного рядка для шифрування та дешифрування даних.

   cd — зміна поточного робочого каталогу.

   cfdisk — утиліта для перегляду та керування таблицею розділів диска.

   chage — утиліта для перегляду та зміни інформації про закінчення терміну дії пароля користувача.

   chattr — зміна атрибутів файлу в каталозі.

   chdir — зміна робочої директорії (аналог команди cd).

   checkeq — процесор мови програмування для опису рівнянь та виконання порівнянь.

   checknr — перевірка nroff-і troff-файлів на помилки.

   chfn — дозволяє легко змінити ім’я користувача та інші деталі.

   chgrp — зміна групи, яка володіє файлом або каталогом.

   chkconfig — відображення поточної інформації про запуск служб або будь-якої конкретної служби, а також оновлення налаштувань рівня запуску служби.

   chmod — використовується для керування дозволами на заданий файл/каталог.

   chown — зміна власника файлу чи групи.

   chpasswd — зміна пароля одночасно для декількох користувачів.

   chroot — зміна кореневого каталогу.

   chrt — керування атрибутами реального часу процесу.

   chsh — зміна оболонки входу користувача (поточного шеллу).

   chvt — перемикання між різними доступними терміналами TTY (скор. від “Teletypewriter“).

   cksum — відображення та обчислення значення контрольної суми файлу або CRC (скор. від “Cyclic Redundancy Check”), його розміру в байтах та імені у стандартному виводі у терміналі.

   clear — очищення екрану термінала.

   cmp — побайтове порівняння двох файлів. Допомагає з’ясувати, чи ідентичні два порівнювані файли.

   col — фільтрує переходи рядків із вхідного потоку.

   colcrt — форматування виводу текстового процесора таким чином, щоб його можна було переглядати на дисплеях з ЕПТ (скор. від “Електронно-Променева Трубка”).

   colrm — видаляє вибрані стовпці з рядків файлу. Стовпець визначається як один символ у рядку. Вхідні дані зчитуються зі стандартного входу. Результат записується у стандартний вивід.

   column — форматування відображення вмісту файлу у вигляді стовпців.

   comm — порівнює два відсортованих файли по рядках та записує у стандартний вивід в термінал: спільні та унікальні рядки.

   compress — зменшення розміру файлу. Після стиснення файл набуває розширення .Z.

   continue — пропуск поточної ітерації в циклах for, while та until.

   cp — копіювання файлів або каталогу.

   cpio (скор. від “copyin, copy out”) — обробка архівних файлів, таких як *.cpio або *.tar. Ця команда може копіювати файли до архівів та з архівів.

   cron — утиліта, що автоматизує виконання запланованого завдання у вказаний час.

   crontab — список команд, які потрібно виконувати по розкладу, а також ім’я команди, яка використовується для керування цим списком.

   csh — командний інтерпретатор C Shell.

   csplit — розділення будь-якого файлу на багато частин.

   ctags — дозволяє швидко отримати доступ до файлів (наприклад, швидко побачити визначення функції).

   cu — посилання сигналу через термінал іншій системі.

   cupsd — планувальник підсистеми виведення CUPS (скор. від “Common Unit Printing System”).

   curl — утиліта для передачі даних на сервер або із сервера з використанням будь-якого із підтримуваних протоколів.

   cut — утиліта для відображення заданої частини рядків кожного вказаного файлу.

   cvs — збереження історії змін файлу. Щоразу, коли файл пошкоджено або щось іде не так, команда cvs допомагає повернутися до попередньої версії та відновити файл.

D

   date — відображення та встановлення системної дати та часу.

   dc — обчислення арифметичних виразів.

   dd — утиліта командного рядка для Unix та Unix-подібних операційних систем, основною метою якої є конвертування та копіювання файлів.

   declare — оголошення змінних та функцій, встановлення атрибутів та відображення їх значень.

   delgroup — видалення групи із системи.

   deluser — видалення користувача з системи.

   depmod — формування списку залежностей модулів ядра та генерація відповідних *.map-файлів.

   deroff — видаляє з файлів nroff- та troff-конструкції.

   df — виведення інформації про доступний та використаний дисковий простір.

   dhclient — утиліта для роботи з DHCP-протоколом (отримання динамічної IP-адреси, налаштування мережевих інтерфейсів та ін.).

   dig — виведення інформації про DNS (скор. від “Domain Name System”).

   diff — виведення відмінностей у файлах шляхом їх рядкового порівняння.

   diff3 — строкове порівняння трьох файлів.

   dir — перерахування вмісту каталогу.

   dircmp — порівняння вмісту двох каталогів.

   disable — деактивує принтери, відключаючи їх від запитів на друк, що відправляються командою lp.

   dmesg — виводить повідомлення ядра під час початкового завантаження Linux або налаштовує їх буфер.

   dmidecode — дозволяє отримати інформацію про апаратні компоненти системи, а також іншу корисну інформацію: характеристики процесора, оперативної пам’яті (DIMM), деталі BIOS тощо.

   domainname — дозволяє вивести або встановити NIS/YP-доменне ім’я.

   dosfsck — діагностує файлову систему MS-DOS на наявність проблем і намагається їх усунути.

   dpkg — менеджер пакетів для систем на базі Debian Linux.

   dpost — конвертування файлів з формату troff у PostScript.

   dstat — зазвичай використовується системними адміністраторами для отримання інформації про мережеві з’єднання, пристрої вводу-виводу, процесор тощо.

   du — відстеження файлів та каталогів, які займають надмірну кількість місця на жорсткому диску.

   dump — резервне копіювання файлової системи на будь-який запам’ятовувальний пристрій.

   dumpe2fs — дамп інформації файлової системи ext2/ext3.

   dumpkeys — відображає інформацію про поточну розкладку клавіатури.

E

   echo — виведення тексту/рядка на екрані, які передаються як аргумент.

   ed — запуск рядкового текстового редактора з мінімальним інтерфейсом.

   edit — текстовий редактор (різновид редактора для простих користувачів).

   egrep — обробляє шаблон як розширений регулярний вираз і виводить рядки, що відповідають шаблону.

   eject — дозволяє виймати знімний носій (зазвичай CD-ROM, дискету, стрічку, JAZ- або ZIP-диск) за допомогою програмного забезпечення.

   elif — використовується для визначення оператора else if.

   elm — інтерактивна поштова система.

   emacs — редактор з простим інтерфейсом користувача, в якому немає режиму вставки. Має лише режим редагування.

   emerge — пакетний менеджер дистрибутиву Gentoo Linux.

   enable — увімкнення/вимкнення lp-принтерів.

   env — виведення інформації про змінні середовища. Також використовується для запуску утиліти або команди в середовищі користувача.

   eqn — використовується для опису порівнянь.

   eval — команда сприймає передані їй аргументи як директиви оболонки.

   ex — текстовий редактор у Linux, який також називається лінійним режимом редактора vi.

   exec — використовується для виконання команди з самого bash.

   exit — закриває командний інтерпретатор зі станом N. Якщо N не вказано, станом виходу буде стан останньої виконаної команди.

   expand — дозволяє конвертувати табуляції в пробіли у файлі, а коли файл не вказано, дані зчитуються зі стандартного вводу.

   expect — команда, яка працює зі скриптами, які очікують на ввід даних від користувача. Автоматизує завдання, надаючи вхідні дані.

   export — позначає змінні середовища, які експортуються в дочірні процеси.

   expr — обчислює заданий вираз і відображає результат.

F

   factor — вивід простих множників заданих чисел (що задаються як через командний рядок, так і через стандартний ввід).

   fc — використовується для перерахування, редагування або повторного виконання команд, раніше введених в інтерактивну оболонку.

   fc-cache — сканує каталоги шрифтів (і створює їх кеш), які використовують fontconfig для обробки шрифтів.

   fc-list — використовується для перерахування доступних шрифтів та стилів шрифтів. Список всіх шрифтів можна відфільтрувати та відсортувати, використовуючи відповідну опцію форматування.

   fdisk — діалогова команда в Linux, яка використовується для створення та керування таблицею розділів диска.

   fg — переміщення фонового завдання на передній план.

   fgrep — пошук рядків у файлі.

   file — виведення типу файлу.

   find — пошук файлів та каталогів.

   findsmb — список всіх пристроїв, доступних за SMB-протоколом (скор. від “Server Message Block”).

   finger — докладна інформація про всіх користувачів, що увійшли до системи.

   fmt — утиліта простого форматування тексту.

   fold — обертає кожен рядок у вхідний файл, щоб відповідати вказаній ширині, та виводить її на стандартний вивід.

   foreach — виконує набір команд для кожного з елементів заданого масиву.

   for — використовується для багаторазового виконання набору команд для кожного елемента, що є у списку.

   free — відображення обсягу вільної пам’яті, що використовується в системі.

   fsck — перевірка та відновлення файлової системи.

   ftp — інтерактивна утиліта для доступу до FTP (скор. від “File Transfer Protocol”).

   fun — малювання в терміналі візерунків різного типу.

   function — створення функцій або методів.

   fuser — визначення процесів, які використовують файли або сокети.

G

   g++ — використовується для попередньої обробки, компіляції, збирання та лінкінгу вихідного коду при створенні виконуваного файлу.

   gawk — GNU-версія awk.

   gcc — використовується для компіляції програм, написаних мовами C, C++, Objective-C та Objective-C++.

   gdb — потужний відлагоджувач для програм, написаних на C, C++, Ada, Fortran та ін.

   getent — отримання елементів з бази даних.

   getfacl — отримання списків контролю доступу до файлів.

   gpasswd — адміністрування файлів /etc/group та /etc/shadow.

   gprof — виведення даних щодо профілювання програми.

   grep — пошук у файлі певного шаблону символів та виведення всіх рядків, що містять цей шаблон.

   groupadd — створення нової групи.

   groupdel — видалення наявної групи.

   groupmod — модифікація або зміна наявної групи.

   groups — відображення списку груп, до яких долучено користувача.

   grpck — перевірка цілісності інформації про групи, а саме: всі записи в /etc/group та /etc/gshadow мають правильний формат і містять допустимі дані.

   grpconv — перетворює паролі користувачів та груп в захищену форму.

   gs — команда викликає Ghostscript — інтерпретатор мови Adobe Systems PostScript та формату PDF (скор. від “Portable Document Format”).

   gunzip — стиснення або розпакування файлів.

   gview — версія редактора vi з графічним інтерфейсом. Запускається у новому вікні.

   gvim — синонім для команди gview.

   gzexe — стиснення виконуваних файлів, а також їх автоматичне розпакування у момент виконання.

   gzip — стиснення файлів (кожний файл в окремий архів).

H

   halt — вказівка апаратному забезпеченню комп’ютера зупинити всі процеси, які виконуються в поточний момент. Основне застосування — перезавантаження або вимкнення системи.

   hash — доступ до хеш-таблиці нещодавно виконаних програм.

   hdparm — отримання інформації про жорсткий диск, зміна інтервалів запису, налаштувань DMA (скор. від “Direct Memory Access”).

   head — виводить N перших рядків файлу.

   help — виводить інформацію про вбудовані команди оболонки.

   hexdump — фільтр, який відображає вказані файли або стандартний ввід, якщо файли не вказані, у заданому користувачем форматі.

   history — відображає історію команд, які були введені з початку сесії.

   host — утиліта для роботи з DNS-запитами.

   hostid — відображає числовий ідентифікатор поточного хоста.

   hostname — відображає або встановлює ім’я комп’ютера.

   hostnamectl — може використовуватися для запиту та зміни імені хоста системи та пов’язаних з ним параметрів.

   htop — консольна утиліта, яка дозволяє користувачеві інтерактивно (в режимі реального часу) відстежувати список запущених процесів.

   hwclock — запит та встановлення апаратного годинника (скор. “RTC“ від “Real-time clock”).

I

   iconv — перетворення вказаного тексту з одного кодування в інше.

   id — відображення інформації про поточного користувача та групу.

   if — виконання команд за заданих умов.

   ifconfig — конфігурація мережевого інтерфейсу.

   ifdown — вимикає мережевий інтерфейс.

   iftop — інструмент аналізу мережі, який використовується системними адміністраторами для перегляду статистики, пов’язаної з пропускною спроможністю каналу передачі даних.

   ifquery — дозволяє вибрати інформацію про мережевий інтерфейс.

   ifup — використовує (підіймає) мережевий інтерфейс, дозволяючи йому передавати та отримувати дані.

   import — створення скріншоту екрана (всього екрана або тільки його частини) з подальшим збереженням у файл.

   info — дозволяє читати документацію у форматі info.

   insmod — програма для активації модулів ядра.

   install — копіює файли та встановлює атрибути.

   iostat — моніторинг статистики I/O-операцій для пристроїв та розділів.

   iotop — відображення статистики роботи процесів з дисками.

   ip — відображення та керування мережевими підключеннями, маршрутизацією та ін.

   ipcrm — видалення IPC-ресурсів (скор. від “Inter-Process Communication”) та пов’язаних з ними даних.

   ipcs — виведення інформації про IPC-ресурси.

   iptables — налаштування правил брандмауера, що входить до складу ядра Linux.

   iptables-save — зберігає поточні правила iptables у вказаному файлі.

   iwconfig — відображення параметрів та статистики бездротового зв’язку, які беруться з /proc/net/wireless.

J

   jobs — відображення стану завдань у поточній сесії.

   join — утиліта для з’єднання рядків двох файлів на основі ключового поля, що є в обох файлах.

   journalctl — використовується для перегляду логів, зібраних systemd. systemd “збирає” логи у бінарному форматі. Щоб їх подивитися, використовується команда sudo journalctl.

K

   kill — посилає процесу сигнал завершення роботи.

   killall — посилає сигнал kill всім активним процесам.

   ksh — командний інтерпретатор (оболонка) Korn Shell.

L

   last — виведення списку всіх користувачів, що увійшли та вийшли з системи з моменту створення файлу /var/log/wtmp.

   ld — редактор посилань на бібліотеки для об’єктів.

   ldd — відображення залежностей розділених бібліотек.

   less — екранне читання вмісту текстового файлу.

   let — обчислення арифметичних виразів для змінних шеллу.

   link — створення жорсткого посилання на файл.

   ln — створення символьних посилань між файлами.

   lo — завершує роботу з командною оболонкою.

   locate — пошук файлів за іменем.

   login — вхід до системи.

   logname — відображення логіну користувача.

   logout — аналог lo.

   look — виводить рядки, що починаються із заданого підрядка.

   losetup — налаштування та керування віртуальними loop-пристроями.

   ls — відображення списку вмісту каталогу.

   lsblk — відображення відомостей про блокові пристрої.

   lshw — генерація докладної інформації про апаратну конфігурацію системи на основі файлів із каталогу /proc.

   lsmod — відображення модулів ядра Linux, які в поточний момент завантажені.

   lsof — відображає інформацію про те, які файли використовуються тим чи іншим процесом.

   lsusb — відображення інформації про USB-шини та пристрої, під’єднані до них.

   lzcat — переглянути вміст файлу, стисненого LZMA (скор. від “Lempel-Ziv-Markov chain-Algorithm”).

   lzma — стиснути або розпакувати файл по алгоритму LZMA.

M

   mach — відображення інформації про тип процесора.

   mailq — зведення поштових повідомлень, поставлених у чергу для подальшої відправки.

   mailx — інтерактивна система обробки повідомлень електронної пошти.

   make — визначення, які частини великої програми повинні бути перекомпільовані, і відображення команд для їх перекомпіляції.

   man — відображення посібника користувача по будь-якій команді, яку можна запустити в терміналі.

   md5sum — перевірка цілісності даних за допомогою алгоритму хешування MD5.

   merge — злиття вмісту трьох файлів.

   mesg — надсилання повідомлень в інший термінал.

   mkdir — створення одного або кількох каталогів.

   mkfs — створення файлової системи у вибраному розділі.

   mkswap — створення файлу (або розділу) підкачки (swap).

   modinfo — відображення інформації про модуль ядра Linux.

   modeprobe — програма для завантаження та вивантаження модулів з ядра Linux.

   more — екранний перегляд текстових файлів у командному рядку.

   mount — примонтувати файлову систему до директорії.

   mpstat — створення статистичного звіту про роботу процесора (або по кожному процесору, якщо їх декілька).

   mt — керування роботою накопичувача з магнітною стрічкою.

   mv — переміщення всередині файлової системи одного або декількох файлів, або каталогів з одного місця в інше.

   mysql — програма для керування базою даних MySQL.

   mysqldump — утиліта для створення резервної копії бази даних MySQL.

N

   nc — потужна утиліта, яка використовується для вирішення різних завдань, пов’язаних з мережевими TCP- та UDP-з’єднаннями.

   netstat — відображає різноманітну інформацію, пов’язану з мережею (наприклад, мережеві з’єднання, таблиці маршрутизації, статистика інтерфейсу тощо).

   newgrp — надає користувачеві права нової групи на певний час.

   nice — запуск програми зі зміненим пріоритетом.

   niscat — відображення таблиць та об’єктів NIS+.

   nischmod — зміна прав доступу до об’єкта NIS+.

   nischown — зміна власника об’єкта NIS+.

   nischttl — зміна значення часу життя об’єкта NIS+.

   nisdefaults — відображення заданих за замовчуванням значень NIS+.

   nistbladm — команда адміністрування таблиці NIS+.

   nl — виводить кількість рядків у файлі.

   nmap — інструмент дослідження мережі та сканер безпеки/портів.

   nmcli — керування NetworkManager-ом. Також може застосовуватися для відображення стану мережевого пристрою, створення, редагування, активації/деактивації та видалення мережевих підключень.

   nohup — продовжити виконання команди, коли сесія термінала буде завершена.

   nroff — додаток для системи форматування документів.

   nslookup — інструмент адміністрування мережі, пов’язаний з DNS.

O

   od — перетворення вмісту вхідних даних у вісімковий та інші формати.

   on — виконання команди на віддаленій системі, але з локальним оточенням.

   onintr — відображення інформації про апаратні переривання.

P

   pack — стиснення файлів за алгоритмом Хаффмана.

   pacman — менеджер пакетів у Arch Linux.

   pagesize — відображення розміру сторінки в пам’яті.

   parted — програма для розмітки диска.

   partprobe — інформування операційної системи про зміни в таблиці розділів.

   passwd — зміна паролів облікових записів користувачів.

   paste — з’єднання файлів (паралельним злиттям) шляхом виведення результуючих рядків, які складаються з рядків кожного вказаного файлу, розділених табуляцією, у стандартний вивід.

   pax — читання та запис файлових архівів та копіювання ієрархій каталогів.

   pact — виведення вмісту стислого текстового файлу.

   perl — інтерпретатор Perl-скриптів.

   pg — фільтр для посторінкового перегляду вмісту текстових файлів.

   pico — простий текстовий редактор у стилі Pine Composer.

   pidof — визначення ідентифікаторів процесів конкретної запущеної програми.

   pine — програма для Інтернет-новин та електронної пошти.

   ping — перевірка мережевого підключення між хостом та сервером/іншим хостом.

   pkill — завершити процес по імені.

   pinky — команда пошуку інформації про користувача, яка надає докладну інформацію про всіх користувачів, що увійшли до системи. На відміну від finger, застосовуючи pinky, ви можете обрізати цікаву для вас інформацію.

   pmap — відображення інформації про адресний простір процесу.

   poweroff — вимкнення системи.

   pr — перетворення текстових файлів для виводу.

   printenv — відображення змінних середовища.

   printf — відображення відформатованих даних (числа, рядки тощо).

   ps — відображення інформації про активні процеси.

   pstree — відображення дерева процесів.

   pvs — відображає форматований вивід інформації про фізичні томи.

   pwd — відображає повний шлях до поточного робочого каталогу.

Q

   quit — завершення сеансу командної оболонки.

R

   ranlib — генерує індекс до вмісту архіву і зберігає його в архіві.

   rcp — копіювання файлів з одного комп’ютера на інший.

   read — зчитування рядка зі стандартного вводу.

   readelf — отримання інформації про файли формату ELF (скор. від “Executableand Linkable Format”).

   readlink — відображення значення символьного посилання.

   reboot — перезавантаження системи.

   red — запуск редактора ed у режимі прокручування тексту.

   rename — перейменування файлів.

   repeat — повторювати виконання команди вказану кількість разів.

   replace — утиліта заміни рядків у файлах.

   reset — ініціалізація термінала. Корисно в тих ситуаціях, коли програма, що завершилася, залишила термінал у «ненормальному» стані.

   restore — відновлення файлів із резервної копії, створеної за допомогою dump.

   return — вихід із функції.

   rev — реверсивна зміна рядків файлу.

   rlogin — віддалений вхід до системи.

   rm — видалення файлів, каталогів, символьних посилань та ін.

   rmdir — видалення пустих каталогів.

   rmmod — видалення модуля з ядра.

   route — використовується для роботи з IP-адресами та таблицею маршрутизації.

   rpcinfo — відображає інформацію про RPC (скор. від “Remote Procedure Call”).

   rsh — віддалений командний інтерпретатор.

   rsync — дозволяє синхронізувати файли та каталоги між двома розташуваннями. Поводиться майже так само, як rcp, але має набагато більше опцій і використовує протокол віддаленого оновлення для значного прискорення передачі файлів при оновленні цільового файлу.

S

   s2p — конвертер sed-скриптів у Perl.

   sar — моніторинг ресурсів системи Linux, таких як: завантаження процесора, використання пам’яті, навантаження на пристрої вводу-виводу тощо.

   scp — безпечне копіювання файлів між серверами.

   screen — забезпечує можливість запуску та використання кількох сеансів оболонки з однієї ssh-сесії.

   screen — консольний менеджер віртуальних терміналів.

   script — використовується для запису всього, що відбувається в терміналі.

   scriptreplay — відтворення активності термінала, збереженої за допомогою команди script.

   sdiff — знаходить відмінності між двома файлами та об’єднує їх в інтерактивному режимі.

   sed — потоковий редактор для фільтрації та перетворення тексту.

   select — створення нумерованого меню, з якого користувач може вибрати потрібний параметр.

   sendmail — надсилання електронного листа.

   seq — генерує послідовність чисел із заданим кроком.

   service — утиліта для запуску та керування службами.

   sestatus — перевірка того, чи включений SELinux (модуль безпеки Linux).

   set — встановлення значення змінної середовища.

   setfacl — налаштування списків контролю доступу до файлів.

   setsid — запуск програми в новому сеансі.

   sfdisk — програма для розмітки дисків.

   sftp — клієнт для передачі файлів за протоколом SFTP.

   sh — командна оболонка Bourne Shell.

   shift — зсув/переміщення аргументів командного рядка на одну позицію вліво.

   showkey — відображає код кожної кнопки, яка натискається на клавіатурі.

   shred — повне видалення файлу з жорсткого диска.

   shutdown — безпечне вимкнення системи.

   sleep — затримка на вказаний час.

   slogin — псевдонім ssh-клієнта, який застосовується для віддаленого входу в систему через ssh.

   smbclient — ftp-подібний клієнт для доступу до ресурсів SMB/CIFS.

   source — читання та виконання вмісту файлу (зазвичай набору команд), що передається як аргумент у поточному скрипті оболонки.

   sort — сортування рядків у текстових файлах.

   spell — перевірка орфографії.

   split — поділ великих файлів на дрібніші.

   startx — ініціалізація сесії X-сервера.

   ss — перегляд інформації про підключення до мережі.

   ssh — протокол, який використовується для безпечного підключення до віддаленого сервера/системи.

   stat — відображення статистики файлу або файлової системи.

   stop — зупинення виконання фонового завдання.

   strace — один з найпотужніших інструментів моніторингу та діагностики, що дозволяє проводити трасування системних викликів та сигналів.

   strftime — форматування рядка з датою та часом.

   strip — дозволяє видалити відлагоджувальну інформацію з виконуваних файлів.

   stty — відображає та встановлює параметри термінала.

   su — авторизація від імені іншого користувача.

   sudo — використовується як префікс певної команди, яку дозволено запускати тільки суперкористувачеві.

   sum — обчислення контрольної суми та підрахунку блоків у файлі.

   swapoff — вимикає файл (або розділ) підкачки.

   swapon — задіює файл (або розділ) підкачки.

   sync — синхронізація даних на диску з даними в пам’яті.

   systemctl — використовується для перевірки та контролю стану systemd та управління службами.

T

   tabs — зупиняє роботу вкладок у терміналі.

   tac — об’єднує та виводить файли у зворотному порядку.

   tail — виводить N останніх рядків файла.

   talk — програма візуальної комунікації, яка копіює рядки з вашого термінала до термінала іншого користувача.

   tar — використовується для створення архіву та вилучення архівованих файлів.

   tcopy — копіювання магнітної стрічки.

   tcpdump — консольний аналізатор мережевого трафіку.

   tcsh — командний інтерпретатор TENEX C Shell.

   tee — зчитує дані зі стандартного пристрою вводу та записує їх на стандартний пристрій виводу або у файл.

   telnet — використовується для зв’язку з іншим хостом за протоколом TELNET (скор. від “Teletype Network”).

   test — перевіряє типи файлів.

   time — виконує команду та по її завершенню виводить статистику про кількість витрачених ресурсів на її виконання.

   timex — час виконання команди (з відображенням детальної інформації).

   todos — конвертування текстових файлів Unix у формат DOS.

   top — відображення та оновлення інформації про топ процесів CPU.

   touch — використовується для створення, зміни та модифікації тимчасових міток файлу.

   tr — конвертація або видалення символів.

   tracepath — відображає маршрут мережевими вузлами з MTU (скор. від “Maximum Transmission Unit”).

   traceroute — відображає маршрут, яким пакет досягає хоста.

   tree — список вмісту каталогів у деревоподібному форматі.

   tty — відображає інформацію, пов’язану з терміналом (ім’я файлу термінала, підключеного до стандартного входу).

   type — використовується для опису того, як інтерпретуватиметься кожен аргумент, якщо він буде використовуватися як ім’я команди.

U

   umask — встановлює маску прав для режиму створення файла.

   umount — дозволяє розмонтувати файлову систему.

   uname — відображає інформацію про систему.

   unalias — видалення псевдоніму.

   uncompress — розпакування стисненого файлу.

   unexpand — конвертує кожний пробіл в табуляцію, записуючи результат у стандартний вивід.

   uniq — відображає або пропускає рядки, що повторюються.

   unix2dos — конвертує текстовий файл Unix в формат DOS.

   unlink — видалення посилання на файл.

   unlzma — вилучення файлів з архіву, стисненого командою lzma.

   unpack — вилучення файлів з архіву, стисненого командою pack.

   until — виконання заданого набору команд доти, доки умова циклу оцінюється як помилкова.

   unxz — розпакування .xz-архіву.

   unzip — розпакування .zip-архіву.

   uptime — відображає час того, як довго система працює з моменту увімкнення.

   useradd — додати облікові записи користувачів до вашої системи.

   userdel — видалення облікового запису користувача та пов’язаних з ним файлів.

   usermod — зміна властивостей користувача в Linux через командний рядок.

   username — отримання імені користувача.

   users — відображення імен користувачів, що увійшли до системи на поточний момент.

V

   vacation — автовідповідач для електронної пошти.

   vi — текстовий редактор.

   vim — вільний текстовий редактор, створений на основі старішого vi.

   vmstat — команда моніторингу продуктивності системи, яка надає інформацію про процеси, пам’ять, файли підкачки, активність процесора тощо.

   vnstat — використовується системними адміністраторами для моніторингу параметрів мережі: завантаженість каналів, вхідний/вихідний трафік та ін.

W

   w — відображає користувачів, що увійшли до системи та їх процеси.

   wall — відображає у терміналі повідомлення для всіх користувачів, що увійшли у систему.

   watch — використовується для запуску та стеження за програмою, відображаючи її вивід в терміналі.

   wc — визначення кількості рядків, слів, байтів та символів у файлах.

   wget — утиліта для завантаження файлів з Інтернету.

   whatis — отримання однорядкового опису шуканої команди.

   whereis — відображає повний шлях до виконуваного файлу програми (або до вихідних файлів, якщо вони присутні у системі).

   which — пошук виконуваного файлу, пов’язаного із вказаною командою, шляхом знаходження його у змінній середовища path.

   while — багаторазове виконання набору команд доти, доки умова в while є істинною.

   who — отримання інформації про поточного користувача.

   whoami — відображає ім’я поточного користувача.

   whois — відображення доступної інформації про Інтернет-ресурс (наприклад, про сайт).

   write — дозволяє користувачеві спілкуватися з іншими користувачами, копіюючи рядки з одного термінала в інші.

X

   xargs — перетворює вхідні дані, отримані від стандартного вводу, в аргументи команди.

   xdg-open — використовується для відкриття файлу або URL-адреси у кращому для користувача додатку.

   xfd — відображення всіх символів шрифта X-сервера.

   xhost — налаштування прав доступу до X-сервера.

   xlsfonts — відображення всіх шрифтів X-сервера.

   Xorg — виконуваний файл X-сервера.

   xrdb — управління базою даних ресурсів X-сервера.

   xset — зміна значення змінної X-сервера.

   xz — стиснення файлу в .xz-форматі.

   xzcat — перегляд вмісту текстового файлу, стисненого командою xz.

Y

   yacc — стандартний генератор синтаксичних аналізаторів (парсерів) в Unix-системах.

   yes — виводить рядок доти, доки команді не буде надіслано сигнал kill.

   yppasswd — зміна паролю бази даних NIS.

   yum — менеджер пакетів у дистрибутивах на основі Red Hat Linux.

Z

   zcat — відображення вмісту файлу, стисненого командою zip.

   zdiff — викликає diff для файлів, стиснутих командою gzip.

   zdump — отримання інформації про часовий пояс.

   zgrep — пошук виразів у заданому файлі, навіть якщо він стиснутий.

   zip — стиснути файли в архів.

   zipcloack — зашифрувати .zip-файл.

   zipinfo — вивести інформацію про .zip-файл.

   zipnote — перегляд та зміна коментарів .zip-файлів.

   zipsplit — об’єднання декількох .zip-файлів.

   zypper — пакетний менеджер в openSUSE.